-
1 strain
1. n1) натягання; розтягуванняthe rope broke under the strain — вірьовка не витримала натягання; вірьовка лопнула від натягання
2) напруження; навантаження, перевантаження; перевтома3) мед. розтягнення сухожилля4) механічний вплив5) деформація6) походження, рід, порода, плем'я7) спадковість, спадкова риса8) схильність; риса характеру9) елемент, відтінок; невелика кількість10) стиль, тон (мовлення)11) звич. pl муз. мелодія, наспіви12) поет. вірші, поезія13) біол. штамstrain gauge — тех. тензометр
strain hardening — тех. механічне зміцнення
2. v1) натягати; розтягатиto strain smb.'s friendship — зловживати чиєюсь дружбою
4) обнімати, стискатиto strain smb. to one's bosom — пригорнути когось до грудей
6) тех. спричинювати залишкову деформацію□ strain at — бути надто делікатним
strain off — а) відціджувати; б) викурювати (бджіл з вулика)
* * *I [strein] n1) натяг, натягування; розтягування2) напруга, навантаження; перевантаження; перевтома3) мeд. розтягнення сухожилля4) тex. механічний вплив; деформаціяII [strein] v1) натягувати; розтягувати; натягуватися; розтягуватися2) напружувати; перевтомлюватиto strain oneself — напружуватися, робити зусилля; перевтомлюватися; напружуватися; прагнути, тягтися, рватися ( до чого-небудь)
3) перевищувати, виходити за межі; зловживати4) обіймати, пригортати, стискати5) проціджувати; фільтрувати; проціджуватися; фільтруватися; просочуватися6) (at) гидувати ( чим-небудь); проявляти вимогливість, педантичність7) фiз. викликати залишкову деформацію; деформувати; деформуватисяIII [strein] n1) походження, рід, порода, плем'я2) спадковість; спадкоємна риса3) риса характеру; схильність4) риса; елемент; відтінок; невелика кількість5) стиль, тон ( мови)6) pl; мyз. наспіви, мелодія; вірші, віршований уривок7) бioл. штам -
2 yore
n поет.минуле (тільки у виразах)of yore — колись, давним-давно; старий, стародавній
* * *[jxː]n; іст., поет.колишнє, минуле, минувшинаof yore — давним-давно; старий, стародавній
-
3 ancient
1. n1) (the Ancients) pl стародавні народи; античні письменники2) старий, старик; старійшина; патріарх3) прапор, знамено4) прапороносець5) прапорщик2. adj1) античний; давній2) стародавній; старовинний3) старий; старезний; укритий сивиною4) колишній, минулий5) старомодний* * *I n1) людина античного світу, особл. стародавній грек, древній римлянин; ( the ancients) pl народи античного світу, особл. греки е римляни3) старий, старик, старецьII a1) античний, древній2) древній; стародавній3) старий; патріархальний; поважний, укритий сивиною; навчений досвідом4) старомодний; який давно вийшов з моди; старовиннийIII n; іст., поет.1) прапор; знамено3) поручик -
4 style
1. n1) стиль; склад; спосіб вираження2) манера; стиль (спосіб) життя3) школа, напрям (у мистецтві)4) смак; елегантність; витонченість; оригінальність; розкіш, шик, блискto live in great (in grand) style — жити на широку ногу
5) фасон, мода; крій6) рід, сорт, вид, тип7) стиль (літочислення)8) титул, звання9) поет. перо, олівець10) грамофонна голка11) мед. голка12) голка для гравірування; різець16) назва фірмиraw-head-and-bloody-bones style — ірон. стиль, розрахований на залякування (читачів)
to cramp smb.'s style — перешкодити комусь
2. v1) величати, титулувати, називати2) гравірувати3) амер. уводити в моду; шити відповідно до моди4) модернізувати* * *I [stail] n1) стиль; склад, спосіб вираження; манера; стиль2) напрямок, школа ( у мистецтві)3) смак, вишуканість; оригінальність; розкіш, шик4) фасон, мода5) сорт, вид, різновид, рід6) пoлiгp. правила пунктуації, переносу, уживання заголовних, малих літер, вибору шрифтів ( прийняті в даному видавництві)7) стиль ( літочислення)8) титул; звання; зареєстрована назва фірми9) стиль (гостра паличка для писання у стародавніх греків, римлян)10) пoeт. перо, стіло11) грамофонна голка12) гравірувальна голка; різець13) пoлiгp. малюнок ( шрифту)14) бoт. стовпчик ( квітки); маточка15) гномон ( сонячного годинника)16) мeд. стилет, голкаII [stail] v1) іменувати, називати; величати, титулувати2) конструювати; проектувати; створювати дизайн3) гравірувати4) вводити в моду; шити по моді5) модернізувати, приводити у відповідність з існуючою нормою -
5 ancient
I n1) людина античного світу, особл. стародавній грек, древній римлянин; ( the ancients) pl народи античного світу, особл. греки е римляни3) старий, старик, старецьII a1) античний, древній2) древній; стародавній3) старий; патріархальний; поважний, укритий сивиною; навчений досвідом4) старомодний; який давно вийшов з моди; старовиннийIII n; іст., поет.1) прапор; знамено3) поручик -
6 yore
-
7 agon
n; (pl- nes)1) l. змагання ( на приз) (атлетів, співаків, поетів; у Стародавній Греції); змагання, конкурс; суперництво -
8 agone
-
9 agon
n; (pl- nes)1) l. змагання ( на приз) (атлетів, співаків, поетів; у Стародавній Греції); змагання, конкурс; суперництво -
10 style
[staɪl] 1. n1) стиль; склад; мане́ра ( співати тощо)2) шко́ла, на́прям ( у мистецтві)3) ти́тулgive him his full style — назива́йте його́ по́вним ти́тулом
4) елега́нтність, смак; шик, блискin style — з ши́ком
to live in grand style — жи́ти на широ́ку но́гу
5) мо́да, крій, фасо́н6) рід, сорт, тип7) грамофо́нна го́лка8) мед. го́лка9) поет. перо́, оліве́ць10) го́лка для гравірува́ння11) стиль ( літочислення)2. vold [new] style — стари́й (нови́й) календа́рний стиль
1) велича́ти, титулува́ти2) ши́ти по мо́ді; вво́дити в мо́ду
См. также в других словарях:
бард — а, ч. 1) іст. Співець поет у стародавніх кельтів. 2) Взагалі поет, що оспівує героїв та їхні подвиги. || чого, перен. Про людину, що прославляє кого , що небудь. 3) Поети і музиканти, виконавці власних, так званих авторських, пісень … Український тлумачний словник
пеан — а, ч. 1) У Стародавній Греції – хоровий гімн на честь бога або на випадок війни, трауру, а також мелодія цього гімну. || Хвалебний гімн на честь кого , чого небудь. 2) поет. Те саме, що пеон I 1) … Український тлумачний словник
староденний — а, е, поет. Те саме, що стародавній 1), 2) … Український тлумачний словник
фіал — а, ч. 1) У Стародавній Греції – широка плоска чаша з тонкими стінками й злегка загнутими всередину вінцями. 2) заст., поет. Келих. 3) У готичній архітектурі – декоративне вінчання пінаклей, щипців, контр форсів у вигляді піраміди, фігурного шпиля … Український тлумачний словник
дружина — 1 іменник жіночого або чоловічого роду, істота одружена жінка стосовно до свого чоловіка; одружений чоловік стосовно до своєї жінки поет. дружина 2 іменник жіночого роду група, загін, добровільне об єднання людей, створене з якою небудь метою; у… … Орфографічний словник української мови
